ГОМЕОПАТИЧНІ ГРАНУЛИ (лат. granula homeopathica) — лікарська форма для внутрішнього застосування у вигляді крупинок круглої, циліндричної чи неправильної форми.
Г.г. готують шляхом насичення (просочення) цукрової крупки (Nonparel), отриманої з цукру із тростини, необхідним гомеопатичним розведенням, кількість якого становить 10 г на 1 кг цукрової крупки. Процес насичення може бути механізованим (інтенсивне переміщування у змішувачах протягом 3–4 хв) або ручним (інтенсивне струшування у вертикальному напрямку протягом 10 хв у скляній тарі, у 1,5–2 рази більшій за об’ємом від маси ЛП). Для рівномірного насичення використовують допоміжні речовини (70% етиловий спирт, цукровий сироп), які додають у кількості, що дорівнює кількості гомеопатичного розведення. Вологі гранули висушують на дерев’яних щитах до повного висихання. Забороняється насичувати гранули розведеннями, отриманими з летких, ароматичних речовин, а також усіх кислот у розведеннях, нижчих за СН3. Відпускають Г.г. у пластмасових пеналах або скляних банках відповідного розміру. Г.г. мають бути однорідними за забарвленням та розмірами, мати круглу, циліндричну форму, сіруватий або жовтуватий відтінок. Час розпадання гранул повинен становити не більше 5 хв, втрата у масі при висушуванні ±10%, кількість скам’янілих гранул — не більше 2,5%.
Кейн С. Гомеопатическая фармация. Введение и руководство. — М., 2002; Основи гомеопатичної фармації / О.І. Тихонов, С.О. Тихонова, Т.Г. Ярних та ін. — Х., 2002; Швабе В. Гомеопатические лекарственные средства. — М., 1967; German Homeopathic Pharmacopoeia (HAB). With Suppl. 1–4 / Ed. by Homeopathic Association, 1991.